Урок 12 Тема. Економічний розвиток українських земель у першій половині XVII ст.

Мета: охарактеризувати основні ознаки економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст., визначити особливості соціально-економічного та політичного становища українців у цей період; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал, виділяти головне, на основі джерел інформації робити висновки про соціально-економічний розвиток українських земель.

Основні поняття: «латифундія», «фільваркове господарство», «кріпацтво».

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати основні ознаки економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.;

• визначати особливості соціально-економічного й політичного становища українців;

• показувати на карті воєводства, які утворила Річ Посполита на території українських земель, та визначати територіальні зміни, що сталися в них на початку XVII ст.;

• пояснювати причини «покозачення» українців;

• удосконалити вміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, працювати з джерелами інформації.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

На початку уроку вчитель пропонує учням виконати завдання.

1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?

2. Назвіть і покажіть на карті воєводства, які були утворені на українських землях після їх входження до складу Речі Посполитої.

3. Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?

4. Назвіть основні ознаки економічного розвитку українських земель у другій половині

XVI ст.

Учитель підсумовує виступи учнів.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Домінуючі позиції в економіці посідали українські й польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки.

Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи й примушували виконувати кілька днів на тиждень панщину.

Зростали міста. Тільки у Київському і Брацлавському воєводствах до середини XVII ст. їх налічувалося понад 300. Міщани виконували різні повинності на користь своїх власників,

а також старост і воєвод.

Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право (пригадати, що таке магдебурзьке право), що давало змогу їхнім мешканцям користуватися пільгами у сфері ремесла, промислів і торгівлі. Водночас православні міщани західноукраїнських міст зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків.

Економіка України втягувалася в товарно-грошові відносини, тобто у виробництво продукції сільського господарства, промислів, а також ремісничих виробів для продажу на ринку за гроші.

Які ж зміни сталися у політичному становищі українських земель у 20–30-х роках XVII ст.?

У результаті воєн між Польщею і Московським царством у 1617–1618 і 1632–1634 рр. полякам одійшла Чернігово-Сіверщина. 

 У 1635 р. утворилося Чернігівське воєводство.

Робота з картою

Відшукайте і покажіть на карті Чернігово-Сіверські землі та новостворене Чернігівське воєводство.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Перш ніж розпочати розгляд нової теми, учні отримують завдання: визначити, як соціально-економічні процеси, що відбувалися на українських землях у першій половині XVII ст., вплинули на становище українського населення.

Латифундії (величезні ділянки землі) становили економічну базу магнатів.

Цікаво знати

За станом на 1629 р. у руках 37 волинських магнатів зосереджувалося 3/4 усіх селянських господарств.

Наймогутнішим феодалом на Волині був князь Василь-Костянтин Острозький. На початку XVII ст. йому належали 59 міст, містечок і замків (у тому числі Острог, Звягіль, Чуднів), 857 сіл, 111 фільварків. Це становило третину всіх феодальних володінь на Волині. До того ж князь був власником земель у Київському, Руському, Подільському воєводствах. Його річний прибуток сягав 1 млн злотих. Великі земельні маєтності в інших місцевостях України мали також Заславські, Збаразькі, Хоткевичі, Пронські.

Великими землевласниками були католицька та уніатська церкви, а також українські православні монастирі.

Найбільшим церковним землевласником на Україні був Києво-Печерський монастир. На початку XVII ст. уніатській церкві на Волині належало близько 2 ,1 тис. селянських дворів.

Робота зі схемою

Завдання

1. Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння в Україні?

2. Як це позначилося на становищі простого населення?

Робота з документом

Документ. Із Литовського статуту 1588 р.

«Бажаємо й ухвалюємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі й бояри і вся шляхта, які мають свої батьківські, куплені та якимось звичаєм надбані за прародителів наших славної пам’яті їхніх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого [володарювання] тримали й володіли, щоб їм такі маєтки вічно

від нинішнього часу і в прийдешні часи тримати і володіти, і їм самим, і нащадкам...». (Історія України. Нове бачення: Курс лекцій. — С. 133)

Запитання

1. Які форми феодального землеволодіння були узаконені Литовським статутом 1588 р.?

2. Які наслідки мало це для України?

3. Як зростання феодального землеволодіння вплинуло на становище селянства?

У ч и т е л ь. Зміцнення й зростання великої феодальної власності на землю призводило до посилення кріпацтва. Кріпосне право фіксувало й узаконювало ці процеси.

Розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку спонукав польських феодалів до перетворення своїх маєтностей на фільварки, тобто до запровадження власного господарства (з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської сировини), заснованого на постійній щотижневій панщині. Руйнування старовинного аграрного ладу, що складався віками, розпочалося на великокнязівських господарських землях. Ця рішуча реформа здійснювалася згідно з виданною у 1557 р. великим князем литовським і королем Польським Сигізмундом II Августом «Уставою на волоки».

Цікаво знати

Згідно з «Уставою», в усіх великокнязівських маєтках великокнязівські та селянські землі перемірювалися й поділялися на волоки — ділянки площею у 30 моргів (21,3 га). Під фільварок відводилися кращі землі, зведені в одну велику площу. Селянські ж волоки розташовувалися на гірших, окраїнних землях.

Примусово запроваджувалася трипільна система землеробства: кожному селянському двору виділялася волока, розмежована на три смуги. Коли одна родина не мала змоги обробити волоку й відбувати з нею повинності, двом родинам дозволялося брати в користування одну волоку та розподіляти повинності нарівно.

Селянин прикріплювався до наділу. Якщо він тікав, то його наділ передавався іншій особі, збіглого ж повинна була розшукувати адміністрація фільварку.

Завдання

Як ви вважаєте, які наслідки для України мало запровадження «волочної поміри» та фільваркової системи?

Завдання виконується з допомогою «Мозкового штурму». Всі думки дітей записуються на дошці, потім робиться узагальнюючий висновок.

Наслідки запровадження «волочної поміри» та фільваркової системи

• Руйнувалася, хоча й не повністю, сільська громада та пов’язана з нею община форма селянського землекористування.

• Зміцнювалася феодальна залежність селян.

• Урізалися селянські землі, пасовища, луки, що перебували в спільному користуванні.

• Зростали повинності, які тепер відбували окремі селянські двори («дими»), тобто кожна окрема селянська сім’я.

• Все господарство селянина підпорядковувалося інтересам фільварку.

• Посилювалося майнове розшарування селянства, бо зростала кількість малоземельних, які вже не могли забезпечити своє існування з наділів.

• Поява «робітних людей», праця яких використовувалася на численних панських промислових закладах, розташованих у фільварках.

• Погіршення становища українського селянства.

• Зростання панщини з одночасним зростанням натуральної та грошової ренти

Запитання

Чим можна пояснити невисоку продуктивність фільваркових господарств?

У ч и т е л ь. Становище селянства погіршувалося ще й тим, що пани накладали на нього різноманітні побори:

• «спасне» — за право випасати худобу;

• «сухомельщина» — за помел зерна;

• «очкове» — за кожний вулик на пасіці;

• «рогове» — за вола;

• «ставщина» — за право ловити рибу в панському ставі;

• «подимне» і «стадія» — на утримання королівського війська (сплачували державні селяни).

У маєтках збільшувалася кількість селян-«гультяїв», котрі не мали будь-якого майна. Феодали широко використовували їх у своїх промислових закладах. Майже кожний фільварок мав ґуральню, броварню, медоварню, не рідкістю були також рудні, поташні буди, гути, селітроварні, жупи (солеварні). Робітні люди, зайняті на цих промислах, зазнавали найбільшої експлуатації порівняно з іншим селянським населенням.

 Поглиблення суспільного поділу праці у кінці XVI — першій половині XVII ст. сприяло розвитку старих і виникненню нових міст. З 206 міст у Київському воєводстві 46 були королівськими, 150 — приватновласницькими, 10 — церковними. Більшість міст на Україні на початку XVII ст. користувалися магдебурзьким правом.

Робота з таблицею

Процеси, які заважали розвитку міст

• Панування феодально-кріпосницьких відносин.

• Всевладдя магнатів і шляхти: без сплати мита продукція фільварків вивозилася за кордон; у маєтках запроваджувалося промислове виробництво, що призводило до звуження ринку збуту виробів ремісників.

• Поява на землях феодалів не цехових ремісників — «партачів», які вели гостру конкурентну боротьбу з цеховими ремісниками.

• Великі побори та повинності городян на користь держави

Запитання

Як ви вважаєте, які процеси на українських землях гальмували розвиток міст?

У ч и т е л ь.

Незважаючи на зазначені та інші перешкоди, міське цехове ремесло невпинно розвивалося.Найбільшими ремісничими центрами були Львів, Київ, Луцьк, Острог, Кам’янець. Загалом у першій половині XVII ст. на Україні існувало близько 300 ремісничих спеціальностей. Найбільш поширеними були: кравецтво, шевство, ткацтво, сукнарство, ковальство, зброярство, ювелірна справа, бондарство, гончарство, кушнірство, виробництво цегли, пороху, теслярство, суднобудування. Із розвитком ремесел, промислів і торгівлі поглиблювалася соціальна диференціація міського населення, котре, як і раніше, поділялося на аристократію (патриціат), бюргерство (цехові майстри і торговці) і безправну міську бідноту — плебс.

Міщанство Речі Посполитої зазнавало також феодального гніту, особливо в містах, що належали феодалам. Воно платило чинш (по 20—30 грошів з «диму»), церковну десятину тощо. Значними були натуральні повинності.

Як і раніше, у внутрішній торгівлі значну роль відігравали місцеві торги та ярмарки, що відбувалися у містах і містечках, визначених королівськими грамотами-привілеями.

Підносилася зовнішня торгівля. Тісними були економічні зв’язки українських земель з Росією. Постійні торговельні шляхи сполучали Москву та інші російські міста з Києвом,

Кам’янцем, іншими економічними центрами України. Через Україну та Київ Росія вела транзитну торгівлю з країнами Західної Європи, Балкан, Туреччиною, Кримом. Україна ж торгувала із Західною Європою через Краків і Прибалтику. Особливо велику роль в експорті українських товарів (хліба, поташу, вовни, воску тощо) відігравав Гданськ. Через нього ж на Україну йшов європейський і східний імпорт. Щоправда, всі ці зовнішньоторговельні зв’язки стримувалися приписами середньовічної регламентації та численними митами.

Учні за методом «ПРЕС» відповідають на запитання, що прозвучало на початку уроку:

• Як соціально-економічні процеси першої половини XVII ст. вплинули на становище українського населення?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Складання узагальнювальної таблиці

Основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.

• Зростання магнатського землеволодіння.

• Розвиток фільваркового виробництва.

• Освоєння нових земель.

• Зростання міст.

• Розширення зовнішньої та внутрішньої торгівлі.

• Посилення процесу закріпачення селянства.

• Посилення феодально-кріпосницької експлуатації населення.

• Погіршення становища селянства та міщанства

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

Урок 11 Тема. Оцінювання знань за темою «Українські землі в XVI ст.»

І. Обрати одну правильну відповідь.

1. Позначте рік укладання Люблінської унії.

А  1569 р.;

Б  1570 р;

В  1571 р.;

Г  1572 р.

2. Позначте назву багатогалузевого товарного феодального господарства в XVI ст., що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків.

А  Латифундія;

Б  дворище;

В  фільварок;

Г  маєток;

3. Позначте документ, за яким у XVI ст. на українських землях було запроваджено кріпацтво.

А  Привілей Казимира IV;

Б  «Устав на волоки»;

В  Третій Литовський статут;

Г  Перший Литовський статут.

4. Позначте назву Запорозької Січі, із якою була пов’язана діяльність Михайла Дорошенка.

А  Томаківська;

Б  Чортомлицька;

В  Кам’янська;

Г  Базавлуцька. 

5. Позначте назву корабля, зображеного на ілюстрації.

А  Яструб;

Б  сокіл;

В  чайка;

Г  голуб.

6. Позначте неправильну дату та подію.

А  1556 р. — спорудження Д. Вишневецьким оборонного замку на о. Мала Хортиця;

Б  1559 р. — походи Д. Вишневецького на Азов;

В  1563 р. — ув’язнення й страта Д. Вишневецького в Стамбулі;

Г  1574 р. — початок реєстрового козацтва.

7. Позначте посаду, що стосуються Запорозької Січі.

А  Воєвода;

Б  каштелян;

В  бургомістр;

Г  курінний.

8. Позначте правильне визначення терміна «корогва».

А  Грошовий податок;

Б  список козаків на службі в короля;

В  грамота турецького султана;

Г  прапор.

9. Позначте легендарне прізвисько керівника козаків. Під час битви він потрапив у полон і був переданий туркам. Три дні його жорстоко катували. Сулейман І був уражений стійкістю цієї людини.

А  Кривоніс;

Б  Байда;

В  Чарторийський;

Г Небаба.

10. Позначте прізвище автора першого полемічного твору XVI ст.

А  Й. Борецький;

Б  І. Вишенський;

В  М. Смотрицький;

Г  З. Копистянський;

11. Позначте назву музичного інструмента, зображеного на ілюстрації.

А  Ліра;

Б  кобза;

В  бандура;

Г  скрипка.

12. Позначте рік і місто, де Біблію вперше було надруковано східнослов’янською книжною мовою.

А  1574 р., м. Львів;

Б  1578 р., м. Острог;

В  1579 р., м. Дермань;

Г  1581 р., м. Острог.

13. Позначте рік, коли у Львові був надрукований «Буквар» — підручник для навчання української грамоти.

А  1574 р.;

Б  1575 р.;

В  1576 р.;

Г  1577 р.

ІІ . Установити відповідність, утворивши логічні пари.

14. Установіть відповідність між термінами та їхніми визначеннями:

А  чинш              1 прапор;

Б  корогва          2 грошовий податок;

В  реєстр             3 список козаків на службі в короля;

Г  галера             4 грамота турецького султана;

                             5 турецький корабель

ІІІ . Установити хронологічну або логічну послідовність.

15. Розташуйте події в хронологічній послідовності:

А  повстання під проводом К. Косинського;

Б  похід козаків під проводом П. Сагайдачного на Кафу;

В  похід І. Підкови на Молдову;

Г  Хотинська війна

IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

16. Запишіть прізвисько керівника козаків, який організував першу Січ. Під час битви він потрапив у полон і був переданий туркам. Три дні його жорстоко катували. Сулейман І був уражений стійкістю цієї людини. (Байда)

Відповіді

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
А	В	В	Г	В	Г	Г	Г	Б	В	В	Г	А

	14	15
А	2	2
Б	1	3
В	3	1
Г	5	4

Урок 10 Тема. Урок узагальнення та систематизації знань за темою «Українські землі в XVI ст.»

Мета: повторити та узагальнити матеріал теми, а саме: утворення Речі Посполитої та суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії, виникнення українського козацтва та Запорозької Січі, козацько-селянські повстання кінця XVI ст.; розвиток української культури; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити певні висновки та узагальнення; складати зв’язну послідовну розповідь, ставити запитання, висловлювати власну точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими та візуальними історичними джерелами.

Тип уроку: урок-змагання.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Цей урок незвичайний, бо проходить він у вигляді змагання трьох команд. Він може бути проведений як повторювально-узагальнювальний з теми: «Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно-визвольної боротьби українського народу» або як урок тематичного оцінювання з даної теми.

ІІІ . Основна частина уроку

На початку уроку вчитель ділить учнів на три групи. Учні займають свої місця, а учитель пояснює їм правила гри. Адже досягти гарних результатів можна за умови, якщо всі учасники добре знають правила та дотримуються їх. Ось ці правила:

1. Протягом уроку учні будуть працювати в групах-командах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.

2. Командам пропонуються завдання. За кожну правильну відповідь нараховуються бали. Про те, скільки балів нараховується і за який конкурс, можна оголосити потім додатково.

3. Всі учні команди мають працювати, бо за тих учнів, що не братимуть участі в роботі, з команди зніматимуться бали за принципом: за кожного учня — один бал.

4. Учні команди, яка переможе, отримують оцінки за урок на один бал вищі, ніж ті, які вони зароблять насправді.

5. За порушення правил гри з команди знімаються бали: за кожне порушення — один бал.

6. Команди можуть заробити додаткові бали за доповнення відповідей своїх суперників: за кожне доповнення — один бал.

7. Командири команд повинні виставити в кінці уроку оцінки членам своєї команди за роботу на уроці, які потім узгоджуються з учителем.

8. Перемагає та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.

Далі розпочинається гра-змагання. Учням пропонується шість конкурсних завдань.

Завдання 1. «Кращий знавець карти»

Команди отримують завдання, яке передбачає знання карти. Від кожної команди відповідає один учень. За правильну відповідь командам нараховується три бали.

1-а команда. Показати на карті українські землі, які увійшли до складу Речі Посполитої після Люблінської унії 1569 р. Який адміністративно-територіальний устрій був запроваджений на цих землях?

2-а команда. Показати на карті українські міста, які отримали магдебурзьке право в XV–XVI ст. Охарактеризуйте його суть.

3-я команда. Показати на карті українські території, які у XV ст. отримали назву «Дике поле». Поясніть причину виникнення цієї назви.

Завдання 2. «З глибини віків»

Цей конкурс передбачає роботу учнів з історичними джерелами. Максимальна оцінка за цей конкурс — 5 балів. Кожна команда отримує текст документа, який вона повинна проаналізувати і дати відповідь на запитання. На підготовку завдання дається одна хвилина.

• Про яку з причин виникнення козацтва йдеться у вашому документі? Свою відповідь аргументуйте.

1-а команда

Видатний український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан у трактаті «Напучення польському королю» 1543 р. писав: «Доки ти живеш у Краківському замку, люд Русі гине. Та ще й як гине! Цього без сліз і розповідати неможливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста попалено, фортеці зруйновано; багатьох славних лицарів посічено або забрано в полон; немовлят порубано, літніх — повбивано, дівчат зґвалтовано прилюдно, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодиць пов’язано й забрано разом із реманентом і худобою, так що нема чим і землю обробити. Жах і смуток всюди по полях і в оселях наших».

2-а команда

Польський дипломат та історик Самуїл Грондський щодо виникнення козацтва зауважував: «Ті з русинського (українського) народу, які... не хотіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і набували собі право на волю.., засновували нові поселення і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками».

3-я команда

Венеціанець Д. Ліппомано, який у 1575 р. побував із дипломатичною місією в Польщі, писав: «Нещасні селяни, вилучені з-під опіки закону й віддані на сваволю панів, перебувають у найжалюгіднішому стані, бо пани можуть розпоряджатися їхнім господарством і навіть життям як їм заманеться, а селянин у жодному суді не може знайти ніякого захисту».

Завдання 3. «Словесний теніс»

Команди обмінюються запитаннями з теми «Козацькі звичаї. Військова майстерність козаків». Все це відбувається дуже швидко. Одна команда швидко ставить запитання, інша — дає швидку відповідь без обдумування. Вони працюють за схемою:

1) перша команда ставить запитання другій, та відповідає, потім одразу ж ставить запитання третій, та відповідає;

2) далі друга команда ставить запитання першій і третій;

3) третя команда ставить запитання першій і другій і т. ін., але необхідно стежити, щоб кожна команда поставила однакову кількість запитань і дала однакову кількість відповідей;

4) словесний теніс приблизно триває 5–7 хвилин.

Перед початком «тенісного» змагання учитель дає хвилину на підготовку і наголошує, що запитання повинні бути конкретні й передбачати точні відповіді на них. Максимальна оцінка за цей конкурс 6 балів. До речі, враховується і те, як і які запитання поставили команди, і те, як вони відповідали на запитання своїх суперників.

Завдання 4. «Вгадай героя»

Учитель зачитує розповіді про історичних осіб, а учні повинні вгадати, про кого йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримує бали. За кожну правильну відповідь нараховується один бал, а якщо команда ще й доповнить розповідь про даного героя, то отримує ще два бали.

1. Походив із давнього українського князівського роду. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. Рано виявив хист полководця. У 1550 р. призначено старостою черкаським і канівським. Затим він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там, на Малій Хортиці, за його ініціативою запорожці збудували фортецю.

(Дмитро Вишневецький)

2. Своє прізвище отримав за надзвичайну силу, бо не просто гнув підкови, а ламав чи розривав їх, наче папірці. У 1577 р. здійснив похід до Молдавії, де й став молдавським господарем. Схоплений поляками у 1578 р., страчений у Львові.

(Іван Підкова)

3. За походженням він був дрібним шляхтичем з Підляшшя. Дістав серед січового товариства ім’я «заслуженого козака». Неодноразово виявляв мужність у боротьбі з татарами. Був гетьманом реєстрового козацтва, за службу отримав маєток, який у нього відібрав Януш Острозький. Обурений цим вчинком, він підняв козаків на повстання.

(Криштоф Косинський)

4. Уродженець міста Гусятин на Поділлі. Здобув освіту в Острозькій академії, де викладав його брат. Брав участь у морських походах козаків проти турків та татар. За наказом брацлавського старости Калиновського у нього відібрали маєток і закатували його батька. Згодом він полишає службу, створює збройний загін козаків і піднімає повстання у 1594 р.

(Северин Наливайко)

5. Видатний український політичний і культурний діяч. Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Бувстаростою Володимир-Волинським, воєводою київським і з 1569 р .сенатором. Одна з найбільш впливових постатей XVI ст.,  послідовно захища в політичні права українців. Був одним з лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії. Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утворення. У 1576 р. у своєму маєтку заснував школу, яка дорівнювалася до вищих навчальних закладів.

(Костянтин Острозький)

6. Видатний друкар і книговидавець. Працював у друкарні в Москві, потім у друкарні білоруського магната Г. Хоткевича. Останні роки працював на Україні, де видав перші друковані книжки «Апостол» і «Буквар». Заснував Острозьку друкарню, де під його керівництвом надруковано Острозьку Біблію.

(Іван Федорович)

Завдання 5. «Продовж розповідь»

Команди повинні скласти розповідь з теми, яка присвячена розвиткові української культури. На це їм надається 5 хв. Під час підготовки і відповіді працюють всі члени команди. Кожен з них говорить по черзі 1–2 речення, а в результаті повинна вийти зв’язна, послідовна розповідь. Максимальна оцінка в цьому конкурсі 6 балів. Теми можуть бути такі.

1-а команда. Охарактеризуйте стан розвитку української літератури в XVI ст.

2-а команда. Охарактеризуйте стан розвитку архітектури в Україні в XVI ст.

3-я команда. Охарактеризуйте стан розвитку образотворчого мистецтва в Україні в

XVI

Завдання 6. «Розв’яжи кросворд»

Командам пропонується розгадати абсолютно однакові кросворди.

На це їм надається час 6–7 хв. За кожне правильно розгадане слово команда отримує один бал. Кросворд на окремому листочку отримує кожна команда.

1. Місто, в якому в 1569 р. було підписано унію про об’єднання Польщі та Литви в єдину державу. (Люблін)

2. Керівник повстання 1594–1596 рр. (Наливайко)

3. Польський королевич — Ян __ , йому ми завдячуємо першою згадкою у 1489 р. про козацтво. (Ольбрахт)

4. «Рухома фортеця» або козацький __ . (Табір)

5. __ Посполита. (Річ)

6. Козацький човен. (Чайка)

7. Турецька фортеця __ -Кермень. (Аслам)

8. Великий землевласник. (Магнат)

9. Житель Османської імперії. (Турок)

10. Каплиця __ — пам’ятка Львівської архітектури. (Кампіанів)

11. Адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої. (Воєводство)

12. Твір Гійома Боплана «__ України». (Опис)

13. Військова казна козаків. (Скарб)

14. Один із козацьких символів. (Бунчук)

15. Вільна людина. (Козак)

16. Ставка, резиденція. (Кіш)

17. Козацька зброя. (Шабля)

18. Син Василя-Костянтина Острозького. (Януш)

19. Український першодрукар — __ Фіоль. (Швайпольт)

20. Мистецтво підготовки та проведення військових операцій. (Тактика)

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються зароблені командами бали й оголошується переможець. Разом з командирами команд учитель виставляє оцінки учням за роботу на уроці.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми за підручником.